Кожен справжній чоловік, починаючи з трирічного віку, твердо знає, що весна приходить зовсім не першого, а 8 березня, приносячи в будинок аромат мімози, яскравість тюльпанів і світло маминої усмішки! Адже Міжнародний Жіночий День у нас в країні давно вже з символу солідарності жінок у боротьбі за свої права перетворився на добре і ніжне Мамине Свято.
«Жінка, весна і свято» стали писати одним рядком задовго до перших мітингів американських феміністок і полум’яних промов Клари Цеткін та Рози Люксембург.
Ще в Давньому Римі 1 березня святкували Матроналії – свято матрон, тобто заміжніх жінок, господинь, в честь покровительки законного шлюбу богині Юнони. В цей день чоловіки і діти дарували їм квіти і подарунки, на жіночій половині влаштовувалося святкове частування.
Навіть рабиням в цей день надавався «вихідний». Їх роботу, по можливості, передавали рабам-чоловікам. Ближче до вечора дружини і матері, одягнені в найкращий одяг і з вінками на головах, урочистою процесією відправлялися в храм Вести – берегині домашнього вогнища.
У відчайдушно-веселому весняному єврейському святі Пурим, яке випадає на різні дні кінця лютого – початку березня, також, присутній мотив шанування жінок, вірніше – жінки, цариці Естер. Вона врятувала єврейський народ від масового знищення в результаті змови, влаштованої придворними перського царя Артаксеркса, за що їй донині дякують і славлять.
Свято 8 березня – коротка історія
Що ж стосується звичного нам та відомого як Міжнародний Жіночий День 8 березня, то історія, версії причин виникнення та початку святкування є різні. Найбільш популярна говорить про те, що вперше його стали відзначати феміністки США в кінці XIX – початку ХХ століття. Остання неділя лютого стала Днем солідарності трудящих жінок у боротьбі за рівність прав і емансипацію. В цей день в різних містах, а потім і країнах активістки організовували мітинги, демонстрації, ходи в боротьбі за політичне, економічне, правове і соціальне рівноправ’я жінок. На час початку Першої Світової війни рух за права жінок став воістину міжнародним, завоювавши Європу, дістався і до території колишньої російської імперії.
З 1966 роки 8 березня стало не просто святковим, а й вихідним днем, а з 1975 року Міжнародний жіночий день набув офіційного статусу в рамках ООН.
За радянських часів боротьба за права жінок поступово розгорнулася в бік міжнародної солідарності, тому що вважалось, що в рідній країні наші жінки отримали всі права, які вимагали, і ті, про які і не мріяли активістки початку ХХ століття: майнове, право на освіту, на працю, на відпочинок і т.п.
Жінки легко освоїли професії і види діяльності, для яких і по цю пору в нашій мові не існує жіночого роду: педагог, інженер і так далі. Справа дійшла до того, що саме жінки стали за фактом «сильною статтю», яка тягне на собі і роботу, і сім’ю, і народження-виховання дітей, примудряючись, при цьому, зберігати красу, доброту і оптимізм!
Якось так сталося, що лише 8 березня жінки можуть дозволити собі прикинутися слабкими, поборотися за право належати до прекрасної статі, проявити солідарність з наймоднішими трендами сезону, в кінці кінців – просто побалувати себе, кохану!
Адже, тільки в цей день, немов спокутуючи щоденне нехтування і лінощі, наші чоловіки дарують увагу, любов і турботу своїм матерям, дружинам, донькам, улюбленим. Жінкам підносять привітання і подарунки, листівки, квіти і компліменти, а вони відповідають щасливими посмішками … Саме час почати боротьбу за те, щоб таке ставлення стало щоденною нормою. 😉
А ось ще одна історія як з’явився свято 8 березня – дуже коротко.