Своїми різноманітними виробами з валяної овечої вовни наші Карпати славилися в усі часи. Вівчарі першими зустрічають сонце на карпатських полонинах. Здається, що звідси до неба – рукою дістати можна … А яке тут повітря, яка кришталево чиста вода і спокій …
І на тлі цієї романтики важка праця вівчарів. Ці люди працюють без вихідних і лікарняних, за любої погоди. По півроку живуть вони за десятки кілометрів від своїх рідних та цивілізації. У їх кочових оселях немає ніяких зручностей, а дні проходять в постійному русі. Але завдяки саме їх невтомним рукам потрапляють на наш стіл справжні карпатські делікатеси: бринза, сир, вурда… Вони щиро пригощають цим, не побоюся сказати, верховинським Божим даром численних туристів, які останнім часом стали частими гостями на карпатських полонинах.
Але це кулінарні делікатеси Карпат, а в цій статті піде мова про інший, білий і пухнастий бренд карпатського краю. Це всілякі вироби з валяного овечої вовни – килими, верети, ліжники, жилети, гуні, коцовані і про багато що інше, зроблене умілими руками карпатських майстрів. Ковдри та подушки, наповнені овечою вовною, сприяють здоровому сну. Адже шерсть має здатність вбирати в себе та віддавати в навколишнє середовище до 30% вологи. При цьому відсутнє відчуття вологості в ліжку.
А в закарпатському селі Річка, з настанням холодів, жінки і сьогодні ходять в гунях і коцованях – теплому верхньому одязі з овечої вовни. Гуня – це як куртка з тканого з овечої вовни полотна, а коцованя – накидка. Коцовані роблять більш пухнастими, нав’язуючи додатково нитки на полотно. Такий одяг був у моді тут з часів дідів-прадідів, а сьогодні такі речі коштують сотні доларів. Сьогоднішні річанські гуні – не тільки бажаний сувенір для туристів, але й особливий бренд села. Кажуть, що верховинська гуня гріє і тіло і душу.
Виготовлення цих речей унікально. Заготовки для них повинні пройти через, так зване валило. А таких на гірській річці біля села є тільки два.
Валило – це величезна дерев’яна бочка, що звужується до низу, в яку з величезною силою падає потік води, підведений спеціальним жолобом. Потік води падає і стрімко піднімається вгору, створюючи вир, у якому і крутиться ткане з овечої вовни полотно. В історичних документах про подібний пристрій згадується ще в 1515 році.
Слід зауважити, що Річка – це єдине село, де ще виготовляють ці унікальні вироби з валяного овечої вовни. Ці речі не тільки по особливому красиві, але й корисні для здоров’я, як і знамениті карпатські ліжники.
Ліжник або одіяло з вовни купити просто!
Без ліжник важко уявити побут гуцульської родини. Він може бути і розкішним покривалом на ліжко і килимом на стіну чи підлогу, а одягнутий в підодіяльник – стане легкою і теплою ковдрою. Рідко хто з туристів може втриматися і не купити це м’яке пухнасте диво для себе або в подарунок друзям. Адже він не тільки красивий, але і покращує мікроклімат в міських квартирах, і, навіть, підтримує температуру в приміщенні. Ще на початку ХХ століття ліжники були зовсім не такі як сучасні. Їх робили з нефарбованої вовни і були вони п’ять метрів завдовжки. Їх тоді називали джергамі і використовували як простирадло і ковдру одночасно, а маленькі – клали замість сідла на коня.
Ще на початку минулого століття на виставці-ярмарку в Познані ліжники з Карпат зробили справжній фурор. На них моментально з’явився страшний попит. Зараз це пухнасте диво виготовляють майже в усіх гуцульських селах, але «столицею» лижників по праву визнаний Яворів, що в 12 км від Косова та в 115 від Івано-Франківська.
Купити ліжник та інші вироби з валяного овечої вовни можна на багатьох ринках, як Закарпаття, так і Прикарпаття.
Кажуть, що у справжнього ліжник особлива енергетика. Вона передає силу гір і тепло рук майстра, а чергування природних кольорів позитивно впливає на зір. Крім цього, це чудове карпатське покривало відоме своїми цілющими властивостями при лікуванні радикуліту та простудних захворювань. Щоб позбутися від них рекомендують розтертися горілкою і голяка закутатися в ліжник. Сила живої овечої вовни зробить свою справу – хворобу як рукою зніме.
Якщо хочете зрозуміти як робиться таке чудо то можете пройти відео майстер-клас від Ганні Копільчук з села Яворів.
Борис Гришкевич, фільм «Іванки. Один день у Карпатах».
Один день з непростого життя карпатських вівчарів відобразив у своєму фільмі «Іванки. Один день у Карпатах» киянин Борис Гришкевич. Його фільм увійшов до числа переможців всесвітнього конкурсу, що проводиться світовим водеосервісом Youtube. Кіно знімалося в один і той же день, 24 липня 2010 року, в 192 країнах. На конкурс «Життя за один день» було надіслано 80 годин відеоматеріалу. Оскароносний режисер Кевін Мак Дональд змонтував з мозаїки повнометражний фільм. Продюсер фільму – Рідлі Скоттякій. Героями фільму стали звичайні вівчарі Василь ГУРЗАН і його дружина Калина ГУРЗАН, брат Іван і ще один вівчар Михайло. Усі вони жителі сіл Лісковець і Верхній Студений Міжгірського району що на Закарпатті.
Відео: “Life in a day” Ivanki