Національна французька кухня: особливості, рецепти та традиційні страви французької кухні

Національна французька кухня: особливості, рецепти та традиційні страви французької кухні

Знаменита на весь світ традиційна французька кухня має давнє коріння, яке сягає далеко в глибину віків і бере свій початок ще за часів галлів. Улюбленою стравою галів було дике порося нашпиговане часником. Його повільно смажили на вогні, а потім подавали з каплунами чи дичиною (заєць чи гусак) на додачу. Смакові переваги галів в значній мірі відрізнялись від витончених смаків давніх римлян, в повсякденному раціоні яких були присутні такі неймовірні страви, як мізки страуса чи делікатесні солов’їні язички. Так історично склалося, що на становлення французької кухні смаки древніх римлян мали значний вплив, а відголосок римських традицій можна побачити і в сучасних рецептах Франції.

Знатні вельможі Франції дуже полюбляли такі складні страви, як жайворонок в тушці курки, курка в гусаку, той в свою чергу в дрохві, якою, в свою чергу, був нафарширований лебідь. В давні часи під час обіду слуги носили вздовж столів вельмож розноси з цілими горами м’яса (особливо птиці), риби та овочів.

На відміну від багатіїв, звичайні городяни та селяни Франції періоду раннього середньовіччя харчувалися значно скромніше. Раціон простих людей складався, переважно, із різних каш та бобів, що подавалися під соусом із часнику чи цибулі. Дуже рідко в меню були присутні сир та риба. Риба була не лише свіжа, але й сушена чи солена. Хліб вони вживали переважно житній, до того ж, не самої кращої якості. Овочі та фрукти складали дуже мізерну часину раціону. У ті часи стравам народної французької кухні не вистачало пікантності, адже прянощі коштували дуже дорого. Повсякденну їжу французи урізноманітнювали лише часником, цибулею та духмяними травами. Дуже часто страви приправляли оцтом та гірчицею.

А от меню заможних людей Франції було куди більш різноманітним та цікавим. При королівському дворі служило понад 50 кухарів, котрі повинні були не лише готувати різні смаколики для вельмож, але й постійно вигадувати нові страви. В ті часи про нечувану розкіш королівських страв ходили справжні легенди, а про вишуканість французької кухні говорили у всьому світі.

Наприкінці 14 століття з’явилась перша кулінарна книга французькою мовою під назвою «Постачальник провізії». Автором цього творіння був Гійом Тірел – шеф-кухар короля Карла V. Наступна кулінарна книга французької кухні побачила світ лише в 1651 році. На цей раз автором був кухар-аристократ Франсуа П’єр де ла Варрі. Пізніше його творіння було перевидане близько 30 разів. Традиційні французькі страви були відомі по всьому світу, як і дуже серйозне ставлення французьких кухарів до їх приготування. Про це наочно свідчить сумний історичний факт: коли шеф-кухар принца Конде, Франсуа Ватель, дізнався, що невірно розрахував продукти для приготування обіду і для двох з 25 столів не вистачило страв, він без вагань та роздумів наклав на себе руки. Однак, слід зазначити, що подібний радикалізм мав скоріше негативний вплив на кулінарне мистецтво Франції.

У 1672 році один із жителів Парижу, чиє ім’я не збереглося в історії, прямо на узбіччі вулиці виставив декілька столиків, за якими кожен охочий міг без поспіху смачно пообідати. Підприємливий хазяїн закладу над входом повісив напис: «Кожен, в кого немає апетиту, завітай до мене і я відновлю твої сили». Саме від слів «відновлювати сили», що були написані латиною на тому написі, пішла назва подібних закладів, що збереглася до наших днів, – ресторани. Саме так в Парижі з’явився перший ресторан, поява якого ознаменувала народження французької кухні. Невдовзі в Парижі було відкрито перше кафе, власником якого став підприємливий уродженець Сицилії Франческо Прокопіо. Він запропонував гостям свого закладу провести час за чашечкою чорної кави чи ароматного чаю та насолодитися смачними плодовими сиропами, лікерами чи шоколадом. До речі, це кафе збереглося до наших днів і є національним історичним пам’ятником.

Варто запитати будь-кого з жителів планети Земля, яку страву французької кухні він знає, впевнена, що 99% одразу згадають про салат Олів’є. Тому, саме з нього пропоную почати гастрономічну подорож по неповторному кулінарному світу – рецепти французької кухні.

Кожен охочий може поринути у віртуальну гастрономічну подорож по Франції із Золотим глобусом.

Або завітати до кулінарного Каркассона із «Світ на смак». Ця відео-мандрівка доступна французькою та українською мовами.