Чи існує в Україні щось наскільки сучасне і водночас дуже древнє, як українська народна вишиванка? З глибини століть дійшли до нас унікальні орнаменти, вишиті нитками на полотні, кожен з яких несе в собі таємний, нерозгаданий зміст. Давайте ближче познайомимось з історією української вишиванки, та вишивки загалом.
Вишивка як вид декоративно-прикладного мистецтва існує з незапам’ятних часів. На жаль, тканина не зберігається так довго, як камінь або метал, проте, існують достовірні історичні відомості, які підтверджують, що скіфи, прикрашали свій одяг вишивкою. Традиційні сучасні орнаменти української вишивки дивовижним чином перегукуються з малюнками трипільської культури.
Символи, зображені на стародавніх вишиванках відповідають давнім віруванням слов’ян, проте початок це мистецтво бере з первісної культури. Грубі стібки по шкурі тварини згодом перетворилися на вишуканий малюнок. Аналіз сучасних елементів вишивки і порівняння їх із зразками слов’янського мистецтва дозволяє розділити основні мотиви на три види: рослинні, тваринні і геометричні орнаменти. У VI-V століттях до нашої ери матеріалом для вишивання служили полотна і нитки льону, конопель, вовни і бавовни. Традиційною вишивкою прикрашали одяг і предмети побуту, а майстерність створення українського рушника і вишиванки і сьогодні прославляє Україну на весь світ. Основним вишитим символом протягом тисячоліть є символічне дерево життя з трьома листочками – минулим, сучасним та майбутнім. У цього символу є могутній потаємний зміст – без минулого немає майбутнього, а саме сьогодні закладаються основи прийдешніх поколінь. Але є і вічні цінності, серед яких українська вишивка займає почесне місце.