Іоанн Златоуст – один з найбільших мудреців християнського світу поряд з Василем Великим і Григорієм Богословом. День пам’яті святителя Іоанна Златоуста відзначають 9 лютого.
Земне життя своє він почав в середині IV століття в землях Антіохії – місці де колись, проповідували євангельські апостоли Петро і Павло. Рано втративши батька, Іван і його брат виховувалися матір’ю, завдяки якій майбутній проповідник отримав прекрасну освіту. Почавши свою діяльність в якості адвоката, він не зміг довго миритися з тим, що відбувалося навколо нього. Намагаючись змінити світ навколо себе, Іоанн зрозумів, що починати потрібно з себе і пішов від світу, оселившись в одній з скельних печер. 2 роки усамітнення і мовчання, після яких його посвячують в священики, були часом самопізнання і роздумів над шляхами вдосконалення світу. «Шість слів про священство» – перше творіння святителя.
Вихований на традиціях ораторського мистецтва епохи Еллінізму, Іоанн з самого початку полонив усіх своєю красномовністю. Дар слова, яким був наділений Іоанн Златоуст, не залишав байдужим нікого: одні готові були покаятися в своїх гріхах, а інші, викриті у брехні, пожинали плоди власної люті. Саме за здатність нести до людей слово паства дала йому ім’я «Золотоустий». Серед його відомих діянь – тлумачення священного писання, бесіди за текстами Біблії, безліч проповідей і повчань, листи до священиків всього світу.
У 397 році святого проповідника викликали в Константинополь очолити кафедру.
Візантійська імператриця Євдоксія зненавиділа Іоанна Златоуста, відкрито засуджуючого розбещеність, жорстокість і лицемірство імператорського двору, і тому кілька разів всіляко намагалася віддалити його від столиці. Під час шляху до останнього місця заслання – місто Пітіунт (суч. Піцунда), подоланий хворобами і неміччю, святитель помер поблизу міста Коман в 407 році від Різдва Христового. Через 30 років, коли на константинопольський трон зійшов син Євдоксії Феодосій ІІ, його мощі були перенесені до Константинополя.
Але щоб мощі Іоанна Златоуста можна було перенести в столицю Візантії, імператор попросив вибачення у святителя за свої гріхи і гріхи своєї матері. І тільки тоді, відправлені за мощами посланці, змогли підняти нетлінні останки в срібну раку і по морю доставити туди, де Іоанна Златоуста любили і шанували.
Коли раму з мощами перенесли до церкви святих апостолів. Віруючі, які супроводжували процесію, вигукнули: «Прийми престол твій, отче!» І сталося диво: Іоанн відкрив уста і промовив «Мир всім!».
Найбільш використовуваним православною церквою творінням Іоанна Златоуста є чин Божественної Літургії (загальновизнаний порядок молитов і співів), який використовується в храмах майже щодня.
Також православні віруючі вшановують пам’ять святителя 12 лютого (Собор трьох святителів) і 26 листопада (день кончини Іоанна Златоуста).
Вся біографія і історія життя святителя Іоанна Златоуста добре відображена в відео-фільмі “Іоанн Златоуст. Слава Богу за все.”