Гадання та ворожіння на Андрія. 13 грудня – іменини Андрія.

Стародавня християнська легенда розповідає, що апостол Андрій Первозваний проповідував християнство в Царгороді, на узбережжі Чорного моря та на берегах Дніпра.

Народні традиції цього дня мають стародавній характер: угадування долі, кусання “калети”. Дівчата ворожать так само, як і на Катерину, а ввечері сходяться разом із хлопцями до просторої хати – щоб було де розбігтися для кусання калети.

Калета — це корж із білого борошна, що його випікають дівчата разом для веселого дійства. Запікають її так, щоб вгризти було важко, в дірку всувають червону нитку і підвішують калету до сволока. Один кінець стрічки довгий і спущений донизу так, щоб можна було смикати за нього і підтягати калету вгору.

Біля касети стає вартовий – “Пан Калетинський”, в руках у нього квач, вмочений у сажу. Вартовий цей запрошує “Пана Коцюбинського” кусати калету. “Пан Коцюбинський” їде до калети верхи на коцюбі. Після довгої жартівливої суперечки між двома “панами”, якщо тільки “Пан Коцю­бинський” не засміється, може вкусити калету. Якщо “Коцюбинський” посміхнеться — отримає брудним квачем по обличчю і піде собі геть. Тоді на його місце приходить новий хлопець. Але і вкусити калету не дуже просто — дівчата смикають її за мотузку і вона ніяк не може потрапити до рота “Пану Коцюбинському”. Закінчується гра тим, що калету знімають і ділять між усіма. Дівчатам калета дістається задарма, а ось хлопці платять їм гроші на стрічки.

Влаштували на Андрія вечорниці

Спритні хлопці та дівчата-чарівпиці.

Веселощі по хатах лунають,

Усі один одного розважають.

Печуть “калету” геть усі дівчата,

Щоб смачненький корж кусали хлоп’ята.

Всіх розважає жартами “Калитинський”,

На коцюбі верхи скаче “Коцюбинський”.

-Добрий вечір, пане “Калитинський”!

-Доброго здоров’я, пане “Коцюбинський”!

-Я йду калиту кусати!

-А я буду писку писати!

Жартує, смішить “Калитинський”,

Ледь стримує сміх “Коцюбинський”.

Якщо “гість” посміхнеться раптово,

Мазне пан квачем його скоро.

А квач чорний і весь у сажі,

Коцюбинський брудний та в зневазі.

А як скоро скінчаться розваги,

Калиту скуштувати всі раді.

Зняли зі сволока калиту

Та дали кожному по шматку,

Дівчата першими скуштували,

А хлопці свою долю викували.

Закінчились вже розваги і гадання.

Час чекати здійснення бажання.

Адже під святого Андрія