Зелені свята або День Святої Трійці на Закарпатті.

День Святої Трійці і кілька наступних днів, які теж є святковими, в народі називають Троїцькою седмицею, Зеленими святками або Зеленими святами. Традиції народу помилково, але часто, поєднують язичницькі літні свята з Днем Святої Трійці – християнським святом. До прийняття християнства люди поклонялися в ці дні природним стихіям: воді, вогню, землі. Відлунням такого язичницького минулого є багато обрядів, пов’язаних із Троїцькою неділею (плетіння вінків, обереги, ворожіння тощо).

Особливістю сьогоднішнього християнського свята є те, що оселі і храми прикрашають зеленими гілками, на Закарпатті – здебільшого живими квітами, липою. Вважають, що виникла ця традиція ще за старозавітного свята П’ятидесятниці, коли одержання Закону на Синайській горі Мойсеєм святкували древні євреї. За їхньою традицією Сіонська світлиця, в якій в цей день на апостолів зійшов Святий Дух, прикрашалася квітами. Звідси звичай поширився в новозавітній церкви.

Здавна напередодні дня Святої Трійці збирали зелене гілля, цілющі трави… Хату прикрашали всією родиною ввечері. Підлогу встеляли зіллям, полином, чебрецем, прикрашали ворота і двері. Волошки і м’яту клали за ікони. Запалювали перед образами лампадку та свічки. Розвішували на іконах свіжі рушники. І покривали зеленою скатертиною обідні столи. Храми також пишно прикрашали зеленню. Килимами із квітів та зелені вистеляли там підлогу. І сьогодні існує ця традиція в наших храмах.

Зранку в неділю святково одягаються та йдуть з гіллям і квітами у церкву. Дівчата наряджаються особливо – в намисті, білих сорочках, з букетами ароматних трав та квітів. Зазвичай після церковної служби служили молебні на освячення полів, щоб їх захистив від пожеж та граду Господь і дарував гарний врожай.

Господині до свята пекли короваї та калачі, з яєць, зелені та молочних продуктів готували різні страви, а потім їх прикрашали пряними травами. Узвари та киселі були традиційними напоями. В ці дні навіть убогим роздавали частування. Свято проводили в лісі, на свіжому повітрі – на природі. Гуляння на Трійцю були тісто пов’язані з весільними обрядами, тому їх дуже полюбляла молодь.

Сьогодні багато що з цих обрядів та звичаїв збереглося, а ще вже звичними є чимало нововведень.