Ворожіння на Андрія. Традиції Закарпаття.

Вечір та ніч напередодні дня Андрія вважають часом хорошим для ворожіння на кохання та шлюб. Щоб схилити святого покровителя на свій бік, весь день перед ворожінням гуцулки дотримуються посту, а на Андрія ставлять в церкві свічку перед образом святого. На Закарпатті в деяких селах лише наступної ночі вдаються до ворожби, а в церкві вдень намагаються доторкнутися (непомітно) до риз священика. Ходить повір’я, що лише так буде правдивим усе наворожене.

В селі Дравці біля Ужгорода в ніч на Андрія дівчата «замовляють пророчі сни» – кладуть під подушку невеличку скалку, відірвану від дерев’яної хвіртки. Вірять, що їм насниться суджений цієї ночі. В Мукачівському районі в с. Грабово на ворота ставлять гребінь у передсвяткову ніч. Зранку дівчата розглядають волосся, яке залишилось на гребені, – в нареченого має бути таке ж. Хлопці ж часто висміюють дівчат, знаючи цей звичай, і вичісують гребенем тварин.

В Хустському та Виноградівському районах є інший цікавий обряд: дівчина повинна їсти яблуко від Андрія і аж до Різдва, лише по разу кусаючи його кожного дня, щоб побачити потім образ свого судженого. Зранку на Різдво треба налити воду в миску і в ній покажеться лик майбутнього чоловіка.

В закарпатському селі Фогораш до магічних ритуалів на Андрія ставляться дуже серйозно. Тут з допомогою «андріївської» ватри «замовляють» любов. Дівчата виходять до вогнища опівночі і дмуть на поліна, кажучи: «Диме-димочку, в Андрієву ночку в шпорі не чади — у комин іди, лети над порогом до милого мого, любість у груди йому надихни і серце до мене його приверни! Застели му білий світ мною, аби не мав без мене спокою, мною одною лем жив і мене одну лем любив!».

Не лише дівчата гадають на кохання в закарпатських селах, але й парубки. На Іршавщині та Мукачивщині влаштовують гру, сходу на стародавню «Калиту». Печуть і підвішують до стеля медяний коржик. Хлопці мають підскочити і відкусити шматочок, лише після цього їх допустять до ворожіння. Наливають мед на дно миски і кладуть туди перстень. А парубок має дістати перстень губами, не вмочивши в мед носа. Вважають, що хлопець, який пройде це випробування, ожениться і буде щасливий у шлюбі.

Звичаї Карпат дозволяють ворожити на Андрія і жінкам в шлюбі. Але лише на любов свого чоловіка. Горяни вірять, що добрі господарі цього дня повинні дотримуватися певних обмежень, щоб в господарстві велося. Ґаздині не шиють і навіть не беруть в руки голки – «аби не зашити узиці курям, бо нестися не будуть». Ґазди не ходять до вуликів, бо «бджоли злитись будуть і роїтись не будуть».

Напишіть відгук