Вишиванки бісером, як вишивати бісером.

Якщо вас заполонила мрія мати в своєму гардеробі українську вишиванку вишиту бісером то проблем не повинно з’явитись не дивлячись на різноманітні тонкості і маленькі правила, що потрібно виконувати при вишиванні бісером. Адже дана техніка дозволяє створювати цілі картини, ваша вишиванка стане великим мистецтвом на маленькому клаптику тканини. Тож тепер можна перейти безпосередньо до деталей вишивання.

На сьогоднішній день сучасні майстрині використовують різноманітні матеріали, які гармонійно поєднуються з бісером, зокрема це – кольорові нитки, шматочки шкіри чи хутра, різноманітні блискітки, стрази. Використовуйте все, що радує око і, що підказує вам ваша фантазія. Адже навіть в давнину люди вміли вишивати такими матеріалами, от тільки називалася ця техніка по іншому – «сажень».

При виборі тканини детально зверніть увагу на її властивості, те як вона себе буде поводити при пранні, щоб в подальшому передбачити різного роду деформування. Так само потрібно протестувати і самі намистинки – чи не залишають вони слідів на тканині, чи не втрачають колір та чи не розплавляться при термообробці.

Наступним кроком буде підбір кольору бісеру, варто пам’ятати, що прозорий бісер на вишиванці буде виглядати, тьмяно, тобто його взагалі не буде видно, тож підходьте до вибору кольору розважливо. Важливо не пошкодити тканину гострокутними блискітками чи зірочками, тому не варто включати їх в візерунок при вишивці, але якщо без них не можна то при догляді за річчю потрібно перекладати вишитий візерунок шаром паперу або ж товстою тканиною. Правда є інший вихід із ситуації – це вишити на окремому клаптику тканини бажаний візерунок, а потім просто знімати при пранні чи іншому догляді. Для роботи обов’язково потрібні п’яльця, які треба гарно зафіксувати на тканині. Нитки потрібно підбирати під колір тканини на якій будете вишивати, щоб вони були менш помітними, не має бути і жодних вузликів при закріплені нитки, краще зробити декілька повторних стібків на одному місті. Видно їх не буде, адже на тому місці буде перша намистинка. Основою для вишиванки можна взяти тканину з льону, щільний шовк, атлас, оксамит. Для роботі слід брати намистинки з великими отворами, для того, щоб просто нанизувати їх на голку, проте якщо отвори аж дуже маленькі, нитку треба буде кожного разу вручну нанизувати на кожну бісеринку, а для того, щоб кінчик нитки нормально піддавався роботі, можна перед нанизуванням мочити його в клей чи лак. Головна умова – кожна деталь повинна лягати рівно і під одним нахилом. Технік для вишивання вишиванок є багато, ось декілька із них:

Шиття «в прокол» – суть методики в тому що виконується стібками простих швів, а саме “уперед голку” і “за голку”. Тобто за допомогою голки нанизується одна намистинка на голку і закріплюється поруч або на відстані одна від одної.

Шиття «вприкріп»- на нитку добре закріплену на тканині нанизується необхідна кількість бісеру, а потім нитка викладається по самому візерунку, далі за допомогою іншої нитки виконується фіксація.
Шиття «по рахунку» – техніка вишивання бісеру хрестиком. Дає можливість невеликі візерунки повністю зашити бісером, нанизуючи на голку по кілька намистин.

Найцікавішим є техніка вишивання бахроми ажурними зубцями – суть роботи така, перший ряд зубця потрібно нанизати з двох чи трьох бісерних петель. Перша петля завжди містить непарну кількість бусинок, всі інші ж далі вже є парними. Після роботи над першим рядом бусинок, наступає клопітка праця над другим. Спочатку голку з ниткою потрібно протягнути через чотири останні бусинки першого ряду і набирати п’ять намистин для першої петлі другого ряду. Для роботи необхідний стеклярус. При бажанні кожну петлю і зубець можна набирати для збільшеної кількості намистин, при цьому варто зберігати пропорцію.