Великдень, Пасха, день воскресіння Христового – традиції святкування на Закарпатті.

Великдень, Пасха, день воскресіння Христового – все це назви одного великого та світлого свята, яке в кожному регіоні України святкують по-іншому.

Підготовкою до Великодня є Великий піст, який триває приблизно 40 днів (точна тривалість посту залежить від правил обчислення, якими прийнято користуватися в кожній конфесії). Під час великого посту праведним християнам забороняється вживати м’ясні та молочні продукти. Завершальний день Великого посту називається страсним. Страсний четвер в народі часто називають Чистим. В чистий четвер прийнято, щоб діти ходили до своїх родичів, хресних батьків чи близьких по куцики (це такі пампушки, які роблять у вигляді пташок). Також дітям дарують яблука, груші, різноманітну випічку, горішки, але найчастіше – солодощі.

Закарпатські ґаздині в страсний четвер зазвичай починають пекти головний атрибут Великодня – паски. А ґазди прибирають свої хати, обійстя, готують майно до свят. Чистий четвер у закарпатців асоціюється ще й з прибиранням, бо наступний день – це день скорботи, жалоби – Страсна п’ятниця. В цей день не можна співати, сміятися, веселитися і, тим більше, поратися по господарству. Кажуть, хто радітиме у Страсну п’ятницю – той плакатиме весь рік. Також в цей день люди йдуть на службу в церкву, де виносять плащаницю. Багато людей цього дня нічого не їсть. Дехто відмовляється від їжі до самої неділі, до освячення кошиків.

В суботу закарпатські християни всією сім’єю складають великодні кошики, щоб в неділю піти на Службу Божу до церкви та освятити їжу і отримати священникове благословення на вживання харчів. В багатьох храмах служби прийнято починати на самому початку Великодня – десь біля півночі в ніч з суботи на неділю.

В кошики люди зазвичай кладуть паски, шовдарі (шинку), пікницю (така закарпатська домашня ковбаса), грудку (жовтий домашній сир), різні сири, писанки, крашанки (розмальовані і розфарбовані яйця), звичайні шинку та ковбасу, хрін, випічку і ще безліч смаколиків. Дорослі люблять класти у свій кошик пляшку домашнього вина, а дітям ставлять солодощі.

Цікаво, що в Хустському районі в деяких селах в кошики пакують смаженого, печеного або відвареного півня. Місцеві пояснюють це тим, що саме півень першим сповістив людям, що Ісус воскрес із мертвих.

Раніше на Закарпатті люди клали до корзини ще й печеного баранчика (він є символом Сина Божого). Вірили, що баранчик подарує прихильність природи і берегтиме їх від різних стихійних бід.

Також вірять, що в ніч на Великдень ніхто не повинен спати, бо можна проспати своє щастя.

Є ще й інші звичаї. Наприклад, в деяких селах після служби в церкві люди з повними добра кошиками біжать додому, хто швидше. Вважають, що той, хто прибіжить першим, буде мати файне ґаздівство (господарство).

Наступний після Великодня день – це Великодній або «поливаний» понеділок. В цей день хлопці традиційно поливають дівчат водою або парфумами (залежить від району Закарпаття).

Напишіть відгук