Щедрий вечір — 14 січня

На старий Новий рік, або, у народі кажуть — на Щедрий вечір, увечері, як зоря засяє, родина сідає до столу, до “щедрої куті”. А щедрувальники збираються у гурти “водити козу”. “Водити козу” — це головний святковий обряд, і походить він з прадавніх часів.

У наших предків коза вважалась символом слов’янського бога місяця — Василя. Найдавнішими слов’янськими масками є також Ведмідь, Журавель, Бик, Кінь, Дід та Баба, Чорт, Циган, Єврей, Турок, Жандарм, Лікар. Усі вони розігрували веселі театральні сценки та ігри з піснями і танцями. Щедрувальники ходили селом, співали і щедрували, а за це їх обдаровували пирогами та грошима.

 В народі існує вірування, що ця новорічна ніч розкриває небо і люди можуть просити у святих все, що їм заманеться. Тому ця ніч наповнена магічними діями і бажанням забезпечити собі добробут на наступний рік.

Коли Щедрий вечір настав,

У село Новий Рік завітав.

Цей день Василю присвятили,

Діти селом посівати ходили.

Ввечері парубка обирали,

Його “козою” виряджали,

На голову роги чіпляли,

Кожуха із хвостом одягали.

Є в компанії ще “кіт”,

Це хлопчина п’яти літ.

Він нявчить і сала просить,

На гостинці торбу носить.

До хати ряджені прийшли,

Кажуть – “козу” привели,

Господар їм відмовляє:

“Хай “коза” де хоче гуляє”.

Господиня хату помастила:

“Щоб “коза” мені шкоду зробила?”

І так просить козовод три рази.

Бо вже роги замерзли в “кози”.

“Йдіть уже, “козу” заганяйте,

Тільки весело нам заспівайте.

Пригощу я вас яблучками

Та смачними пиріжками”.

Згодом щедрівники заспівали,

Жваво “кіт” і “коза” танцювали.

Діти смикають “козу” за хвоста,

Тішаться з вус танцюриста “кота”.

“Коза” нишком впала,

Мертвою себе вдала.

А “кіт” ходить нявчачи

Сумний, вусом крутячи.

Наша “померла” пробудилася,

Хутко з підлоги схопилася.

Коза танцювати починає,

А хор щедрівників співає.

Коза гостинців чекає,

До печі ніс задирає.

Хазяїн з комори іде,

Три пожитки несе.

Коли помирає “коза”,

Рік старий кінчає вона,

А як кізонька оживає –

Свято Василя починає.

Родючості символ – “коза”,

Покровителька жита й вівса.

В кого вона побувала,

Там пшениця поспівала!

Залишити відповідь