Утворенню сім’ї українці завжди надавали великого значення. Тому весілля було справжньою народною виставою з іграми, танцями, співами та музиками. Українці кажуть: “Як склалося у людини весілля, так піде і все її життя”.
Ця народна мудрість залишається правдивою і зараз. Ось чому весілля у всі часи намагаються робити багатим, щасливим та веселим.
До Вашої уваги деякі традиції, яких дотримувались при сватанні та на весіллі викладені у віршованій формі:
З давнини і аж понині був обряд на Україні.
Це весілля традиційне, свято жваве, емоційне.
Гуляй, народ, веселися, предвесільні дійства почалися.
Дружку з боярином зустрічай. Святковий калачик потримай.
На весілля “голубків” випікали.
Ці коржики господиням давали.
Головні – хліб та сіль на столі.
Це – знак добробуту у сім’ї.
Перш ніж коровай пекти починають, молодого за рушник в хату вводять.
Він батькам у пояс вклоняється та з боярами любо вітається.
Його староста тричі навколо водить, а потім до столу з собою заводить.
Ось тоді вже можна коровайницям, приступати до випічки співаючи.
Жіночки-коровайниці – про хороший коровай дбають.
В середину місяць кладуть, навколо – зореньки та райські-пташечки.
Наречену зерном посипають. Свахи – пісню прощальну співають:
“Мати доньку родила,
Зорею благословила,
Місяцем підперезала,
На село виряджала.”
Молодих хлібом-сіллю стрічають.
Батьки їх – благословляють.
Молоді міцно за руки беруться
І батькам тричі низько вклоняються.
Ось день цей щасливий настав!
Молодий наречену забрав.
На весіллі обрядів багато.
Хай щасливо живуть молодята!