13 грудня – день святого Андрія: традиції, бешкети та викрадені ворота.

13 грудня – день святого Андрія Первозванного. В цей день церква вшановує апостола Андрія Первозванного – учня і сподвижника Христа – як проповідника учень Христа на українських землях. В літописах згадується, як він, побувавши на Чорному морі, Дніпром піднявся у Скіфію та досяг того місця, де пізніше розкинувся Київ. Літописець Нестор вказував, що Андрій вказав на місце на наддніпрянських кручах і прорік благодать місту, яке на них повстане.

Продовжувати читання 13 грудня – день святого Андрія: традиції, бешкети та викрадені ворота.

Поливаний або Великодній понеділок.

Після свята Пасхи на Закарпатті зазвичай святкують «поливаний» або Великодній понеділок. В цей день безперервно б’ють у дзвони в церквах (особливо в селах). Саме в цей день (лише один раз на рік) до процесу биття в дзвони може долучитися кожен бажаючий хлопець, хоч на дзвіниці й господарює дзвонар. Також вірять в те, що, якщо в цей день постояти під дзвоном, то цілий рік буде міцне здоров’я.

Продовжувати читання Поливаний або Великодній понеділок.

Великдень, Пасха, день воскресіння Христового – традиції святкування на Закарпатті.

Великдень, Пасха, день воскресіння Христового – все це назви одного великого та світлого свята, яке в кожному регіоні України святкують по-іншому.

Продовжувати читання Великдень, Пасха, день воскресіння Христового – традиції святкування на Закарпатті.

Традиції вівчарів та трембіти.

Трембіта – це традиційний для Закарпаття музичний інструмент. З давніх-давен, вівчарі використовували гучний звук трембіти для передачі на великі відстані самої різної інформації. Адже в горах люди нерідко живуть далеко один від одного, а звук трембіти можня добре розчути навіть на відстані десяти км.

Продовжувати читання Традиції вівчарів та трембіти.

Унікальні та самобутні традиції і звичаї Закарпаття.

Народні традиції та звичаї Закарпаття – це унікальне переплетіння культур українців, угорців, словаків, поляків, румунів, євреїв, росіян, а також німців та інших народів. Це й недивно, адже Закарпатська область межує з Румунією, Словакією, Угорщиною, Польшею. В окремих селах проживають етнічні німці, які і тепер пам’ятають свою мову, та бережуть традиції.

Продовжувати читання Унікальні та самобутні традиції і звичаї Закарпаття.

Язичництво. Язичницькі вірування наших предків.

Язичницькі вірування наших предків були пантеїстичні. Вони вірили, що ввесь світ, небо, повітря й уся земля заповнені богами та що вся природа жива, повна всякого дива, а в ній усе думає та говорить нарівні з людьми й богами. На чолі світу стояли боги, що всім кермували; за ними тягнувся цілий ряд нижчих божеств та демонів, які старшим богам стояли до послуги; на кінці стояли люди, обдаровані надприродною силою, які могли не лише конкурувати з демонами, але навіть примушували їх виконувати їх волю, коли цього вимагали обставини.

Продовжувати читання Язичництво. Язичницькі вірування наших предків.

Масляна

Це – українське свято на честь весняного пробудження природи. І дорослі і молодь катаються на санчатах, печуть смачні млинці і куштують їх просто на вулиці. Ці млинці – обрядова їжа, що символізує сонце.

Продовжувати читання Масляна

Стрітення – 15 лютого

В народі кажуть, що у цей день зима іде туди, де було літо, а літо — де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше – літо перемогло зиму, а якщо холодніше — зима.

Продовжувати читання Стрітення – 15 лютого

Водохреще – 19 січня.

Коли Ісусові виповнилось тридцять років і прийшов йому час, вийти до людей, прийшов він на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Ісус охрестився і вийшов з води. У цю мить небо розкрилось і явився Дух Божий, що спускався з небес, як голуб, і зійшов на Ісуса. З цього часу Ісус Христос почав своє служіння людям.

Продовжувати читання Водохреще – 19 січня.